ОРНАМЕНТО́ВАНИЙ, а, е, мист. Дієпр. пас. мин. ч. до орнаментува́ти. В горах чорніють пащі, подібні до дверей… Це гірські палаци колишнього, може, кам’яного віку.. Деякі з них всередині орнаментовані різнокольоровим камінням… (Досв., Гюлле, 1961, 150); Дерев’яні речі побутового і культурного вжитку, орнаментовані гуцульською різьбою, розходяться від Черемоша до берегів Великого океану (Вол., Дні.., 1958, 4).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 748.