ОРКЕСТРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. Те саме, що інструментува́ти. Свої п’єси композитор звичайно оркестрував для невеликих інструментальних ансамблів у складі струнного квінтету, флейти, кларнета, труби, тромбона й барабана (Укр. клас. опера, 1957, 100); Оркеструвати пісню.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 747.