ОРИГІНА́ТОР, а, ч., спец. Той, хто виводить нові сорти рослин. Серед багатої кореспонденції голови [колгоспу] ми знаходимо лист відомого селекціонера-оригінатора (Вол., Самоцвіти, 1952, 193).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 745.