ОРИГІНА́ЛЬНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. за знач. оригіна́льний. Олександр Сергійович не раз схрещував.. шпаги.. з професором Каченовським, відстоюючи оригінальність "Слова о полку Ігоревім" (Полт., Повість.., 1960, 531); Українська вишивка має досить давні традиції і своєю самобутністю, оригінальністю.., гармонією кольорів.. вражає кожного, хто ознайомиться з нею (Нар. тв. та етн., 1, 1968, 50); Оригінальність картини, гарна, ясна, весела година, присутність молодого панича, все це розважило її [Ватю] й розвеселило (Н.-Лев., IV, 1956, 102); Т. Шевченко, І. Франко, Леся Українка мали таку творчу оригінальність, що її ні з ким не сплутаєш, вони створили школи і напрямки в класичній поезії (Мал., Думки.., 1959, 32).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 744.