ОРДИНА́ТОР, а, ч. Лікар, який безпосередньо провадить лікувально-профілактичну роботу в медичних закладах. Медичний інститут він закінчив, коли минуло йому тридцять. Ординатором став усього два роки тому (Шовк., Людина.., 1962, 5); Губернаторське подружжя супроводив палатний ординатор (Бурл., Напередодні, 1956, 342).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 743.