О́РДЕРНИЙ¹, а, е. Прикм. до о́рдер¹. Кривлячись від уїдливої цигарки в зубах, він [рахівник].. кидав корінці ордерних книжок товстому.. помбухові (Ле, Міжгір’я, 1953, 173).

О́РДЕРНИЙ², а, е. Прикм. до о́рдер². Ордерні форми.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 742.