ОРГАНІЗО́ВАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до організува́ти. Організований більшовиками Євпаторії партизанський.. загін довгий час успішно боровся проти біляків та інтервентів (Гончар, II, 1959, 74); Сахно мала нагоду висловити своє захоплення з ідеально організованої системи штучного зрошування (Смолич, І, 1958, 69); // організо́вано, безос. присудк. сл. В районі організовано 19 комсомольсько-молодіжних ферм (Ком. Укр., 1, 1960, 48).

2. у знач. прикм. Належно впорядкований, планомірно спрямований на що-небудь. В плануванні своїх врожаїв ми ще на довгі часи будемо розраховувати.. на наші організовані водні дніпровські ресурси (Довж., III, 1960, 96); Партія керує великою творчою діяльністю радянського народу, надає організованого, планомірного, науково обгрунтованого характеру його боротьбі за досягнення кінцевої мети — перемоги комунізму (Статут КПРС, 1961, 3); // Який діє чітко, злагоджено, дисципліновано. Відомості ще з літа говорили, що Наливайко йде цілком організованою армією (Ле, Наливайко, 1957, 270).

3. у знач. прикм. Який має свою організацію, діє через організацію. Організовані робітники організовано довели справу до кінця і зімкнули ряди для дальшої роботи (Ленін, 25, 1972, 326).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 739.