ОРА́НЖЕВО. Присл. до ора́нжевий. По сріблястому од полинів і віниччя схилу яру горіли червоно й оранжево кущі глоду (Ю. Янов., Мир, 1956, 166).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 737.