ОПІ́ШИТИ, шу, шиш, док., розм. Зробити пішим, залишивши без коня. — Раз мене опішили, куди я годен без коня! (Панч, На калин. мості, 1965, 221).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 714.