ОПІДЗО́ЛЕНИЙ, а, е, спец. Бідний на солі, з високою кислотністю (про грунт). На гірських схилах Карпат поширені найбільш кислі в республіці буроземні опідзолені грунти (Колг. Укр., 5, 1956, 15).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 711.