ОПТО́ВИЙ, а, е, торг. Який здійснюється оптом; гуртовий (у 3 знач.); протилежне роздрібний. Оптова торгівля об’єднує мільйони дрібних селян економічно, заінтересовуючи їх, зв’язуючи їх, підводячи їх до дальшого ступеня: до різних форм зв’язку і об’єднання в самому виробництві (Ленін, 33, 1951, 35); Оптові закупки; // Стос. до торгівлі оптом; пов’язаний з торгівлею оптом. До них причепився зовсім п’яний чоловік Хоменкової сестри, власник оптового магазина в Києві (Сміл., Сад, 1952, 195); Оптовий ярмарок; Оптові ціни; // Який купує або продає оптом, у великих кількостях. Оптовий покупець; Оптова організація.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 732.