ОПТИМІ́СТ, а, ч. Оптимістично настроєна людина; протилежне песиміст. Ми — песимісти відносно кріпосництва, капіталізму і дрібного виробництва, але ми — палкі оптимісти відносно робітничого руху та його цілей (Ленін, 23, 1972, 246); Я завжди був великим оптимістом і дотепер не втратив віри у людей, у перемогу всього світлого над темрявою і злом (Коцюб., III, 1956, 281).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 732.