ОПТИМЕ́ТР, а, ч. Оптичний прилад для особливо точного вимірювання лінійних величин. Будова оптиметра грунтується на застосуванні оптичного важеля (пучка світлових променів, відбитих дзеркалом) в поєднанні з оптичним збільшенням (Допуски.., 1958, 386).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 732.