Про УКРЛІТ.ORG

опрощенець

ОПРОЩЕ́НЕЦЬ, нця, ч. Той, хто опрощається, опростився. Передо мною став суворий образ старого "опрощенця", — я згадав, як ми товариством ховали його (Л. Укр., III, 1952, 685).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 731.

вгору