Опроваджати, джа́ю, єш, сов. в. опрова́(во)дити, джу́, диш, гл. Проводить, провести. Мою грішну та душечку в рай опроваджати. Гол. І. 221. Поможи Боже вам сі свята мирно впровадити. Гол. IV. 556. Пошли, Боже, вік і здоров’я, щоб цей празник опроводить, нового… дождати. О. 1862. IV. 89.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 60.