Про УКРЛІТ.ORG

оприскливий

ОПРИ́СКЛИВИЙ, а, е, розм., рідко,

1. Те саме, що нестри́маний 2. — А панна Юзечка забула, як те оприскливе дівчисько визвірилось, коли я хтіла піти по парасольку?.. (Л. Укр., III, 1952, 655).

2. Їдкий, дошкульний (про сміх, гумор і т. ін.). Сей злобний, оприскливий гумор, що вибухав радістю лиш тоді, коли хтось із нас сказав дурницю, не піднімав наших дитячих душ, але здавлював, гальмував та душив їх (Фр., IV, 1950, 219).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 728.

вгору