Опранцюватіти, тію, єш, гл.

1) Покрыться сифилитическою сыпью.

2) Сильно опротивѣть. Аж опранцюватіє з тобою балакавши. Кролев. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 60.