ОПРА́ВКА, и, ж. Пристрій для закріплення на металорізальних верстатах інструмента або оброблюваної деталі. Оправки застосовують у тих випадках, коли треба забезпечити найбільш точну концентричність зовнішніх поверхонь оброблюваної деталі (Практ. з машинозн., 1957, 140).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 726.