ОПОЯ́САНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до опоя́сати. А Олекса стоїть в кожушанці, в гуцульській кресані, Опоясаний чересом (Забашта, Вибр., 1958, 230).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 726.