ОПОЧИ́НОК, нку, ч., заст. Спочинок. Чорним морем далеко гуляли, Проти Кафи города Там собі великий та довгий опочинок мали (Думи.., 1941, 47).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 725.

Опочинок, нку, м. Отдыхъ. Проти Кефи города приставали, там собі великий та довгий опочинок мали. АД. І. 209.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 59.