ОПОРО́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. опоро́чити. Всьому сірому, посередньому та фальшивому треба безжальну війну оголосити!.. Нещадну провадити боротьбу проти неправдивого зображення радянської дійсності, як також і проти опорочення її! (Тич., III, 1957, 486).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 723.