ОПОЛЯ́ЧЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. ополя́чити і ополя́читися. Православні книжки — це була велика зброя проти ополячення (Ів., Таємниця, 1959, 181).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 722.