ОПОЖИВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОПОЖИВИ́ТИ, живлю́, жи́виш; мн. опожи́влять; док., перех., діал. Оживляти. Щогодини Катрю ховали, щогодини знов опоживляли (Вовчок, І, 1955, 232).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 720.

Опоживляти, ля́ю, єш, сов. в. опоживити, влю, виш, гл. Придавать, придать новые силы, оживлять, оживить. О. 1861. І. Слов. 10.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 59.