ОПОЕТИЗО́ВУВАННЯ, я, с. Дія за знач. опоетизо́вувати. Ліричне ствердження сучасності, високих моральних принципів людини праці виявляється [у письменників].. і в опоетизовуванні весни, і у вірності життєвій правді (Літ. Укр., 3.VІІ 1962, 2).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 720.