ОПЕЧА́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., ОПЕЧА́ТАТИ, аю, аєш, док., перех. Накладати печать, забороняючи користуватися чим-небудь, закриваючи доступ до чогось; запечатувати (у 2 знач.). — Нам уже не вірять, ми вороги, виходить… Опечатують вулики, як хати у тих, кого арештовують… Що це робиться?.. (Кучер, Прощай.., 1957, 327); Чіпчину хату опечатали, забили. У ній одні сови та сичі плодилися (Мирний, II, 1954, 301).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 708.