О́ПАШКИ, присл. Накинувши на плечі; не засовуючи рук у рукави; наопашки. Пройшли стрункі дівчата, як тополі, Дядьки — шинелі опашки — пройшли (Вирган, В розп. літа, 1959, 124).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 704.

Опашки нар. На опашку. Накинув сірячину на себе опашки. Полт.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 56.