ОПАХА́ЛОЧКО, а, с. Зменш.-пестл. до опаха́ло 1. * У порівн. [Пріська:] Бач, як холодочком повінуло, немов тим опахалочком (Вас., III, 1960, 77).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 704.