ОПА́СИСТІСТЬ, тості, ж. Властивість за знач. опа́систий. Незважаючи на свою опасистість, вона м’ячем перекочувалася по подвір’ю (Коз., Сальвія, 1959, 132).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 703.