ОПА́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОПА́РИТИ, рю, риш, док., перех., рідко. Те саме, що обшпа́рювати. Кайдашиха вхопила його [півня], скрутила йому в’язи, .. опарила, обскубла та й укинула в борщ (Н.-Лев., II, 1956, 372).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 703.

Опарювати, рюю, єш, сов. в. опарити, рю, риш, гл.

1) Обваривать, обварить кипяткомъ, опарить. Кричить як опарений. Ном. № 2384.

2) Опа́рює лід. Растаетъ у береговъ. Мнж. 187.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 55.