ОПАРКА́НИТИ, ню, ниш, док., перех., діал.

1. Оточити парканом, обгородити.

2. перен. Захистити. В душі радувався, що бадіки його обступили і перед хитрим ворогом опарканили (Черемш., Тв., 1960, 128).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 703.

Опарканити, ся. См. Опарканювати, ся.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 55.