ОПАМ’ЯТУВА́ТИСЯ див. опам’ято́вуватися.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 702.

Опам’ятуватися, ту́юся, єшся, гл. Прійти въ сознаніе, очнуться. Єв. Л. XV. 17. Голова у мене закрутилась, не опам’ятувався, як він мене і на сей світ виніс. Стор. МПр. 48.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 55.