ОПА́ЛОВИЙ, а, е.

1. Прикм. до опа́л; // Подібний до опалу, схожий на опал. Найбільш доцільно поєднувати звичайне прозоре або кольорове скло із сульфідним; при цьому утворюється тоненька димчаста плівка — "сульфідний опал". Опалове скло надзвичайно цінне (Наука.., 12, 1962, 59); // Вигот. з опалу; оздоблений опалами.

2. Який має колір опалу; молочно-білий з райдужними відтінками та голубуватим або жовтуватим полиском. Ранок сьогодні був чудовий і море розкішне: синє, рожеве, зелене, опалове (Л. Укр., V, 1956, 205); На стьожці неба угорі Зірки, неначе янтарі, Горять опаловим вогнем (Забашта, Вибр., 1958, 166).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 701.