О́НІКС, у, ч. Мінерал, різновид агату; складається з шарів білого та чорного забарвлення. Таємничі емблеми при буквах кожної.. глави.. в рубінах.. відповідно до змісту — в біло-чорних оніксах… (У. Кравч., Вибр., 1958, 283); Вірменські онікси прикрашають підземні палаци Московського метрополітену (Рад. Укр., 14.VII 1967, 4).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 697.