Ону́фрій (Ону́прій, Оно́прій) Преподо́бний — народна назва церков­но-календарного дня 12/25 черв­ня; пора літнього сонцестояння, тому кажуть: «Онопрій — небо підопри»; дівчата рвали польові квіти для прикрашання образів, маковим листям натирали що­ки, — «щоб рум’янець не сходив»; вважається, що Онуфрій був по­кровителем квітів; О. Воропай записав легенду про боротьбу Онуфрія з Морозом, щоб той не зачіпав квітів; Мороз його не слухав і приморожував собі квіти, тоді Онуфрій розсердився і ударив його обухом по голові, відтоді Мороз хворіє аж до самого Спаса, а квіти цвітуть і одцвітають не замерза­ючи; на Онуфрія закінчуються со­лов’їні трелі, — «соловей ячмін­ним колосом удавився»; цей день, за церковним календарем, — ще й день Преподобного Петра Афонського, або по-народному Петра́ Поворо́та, про якого теж кажуть, що «за Петра Афонського сонце повертається на зиму, а літо — на жару, сонце вкорочує хід, а місяць прибуває», «соловейко співає до Петра», «зозуля кує до Петра, а по­тім мандрикою вдавиться», «від Петра красне літо».

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 418.