ОМША́НИ́К, а́ника́, ч. Утеплене приміщення для зимівлі бджіл. Скоро починалась весна тепла і бджолу з омшаників заходжувались виймати (Гр., II, 1963, 334); Бджоли облітались, і дід з Дмитром урочисто заносять вулики в омшаник (Стельмах, II, 1962, 260).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 695.

Омшаник, ка, м. Помѣщеніе для храненія ульевъ съ пчелами въ зимнее время.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 54.