ОМО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ОМОЧИ́ТИ, омочу́, омо́чиш, док., перех., книжн., заст. Обмочувати. Рукав бебряний омочу В ріці Каялі… І омию На княжому дебелім тілі Засохлу кров його… (Шевч., II, 1963, 388).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 695.