ОМИ́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до омива́ти. Омивані дощами-зливами, До сонця звернемо лице (Дмит., Вітчизна, 1948, 95).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 693.