ОЛІ́ЙКА, и, ж. Пестл. до олі́я. Взяв ложку Миколка… А борщ же той.. аж нудить..: ні олійки, ні квасольки в йому (Тесл., З книги життя, 1949, 37); Якщо прядка скрипіла, бабуся підливала в пази олійки, і прядка продовжувала монотонно гудіти (Чаб., За півгодини.., 1963, 19).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 689.