ОЛІВЦЕ́ВИЙ, а, е. Прикм. до оліве́ць. Проба [чавуну] своїм виглядом нагадує олівець і тому зветься олівцевою пробою (Вісник АН, 5, 1957, 51); // Який виробляє олівці. Олівцева фабрика; // Зробл. олівцем. За час плавання Василь Калуга створив понад 80 живописних етюдів, композицій і олівцевих рисунків (Мист., 1, 1967, 20).

Олівце́ве де́рево — те саме, що яліве́ць. Ось простяглася алея вічнозеленого ялівцю. Його називають олівцевим деревом: цінна деревина використовується для виготовлення олівців (Літ. газ., 13. V 1958, 1).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 689.