ОЛЕНЯ́Р, а́, ч. Той, хто займається оленярством; фахівець з оленярства. Оленярі готувались у тундру (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 88).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 688.