ОКУПА́ЦІЯ, ї, ж. Тимчасове захоплення частини або всієї території однієї держави збройними силами іншої держави. Чернишева сім’я в часи лихоліття була далеко від України і горя окупації не зазнала (Гончар, І, 1954, 256).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 686.