ОКУПА́НТСЬКИЙ, а, е. Прикм. до окупа́нт. Ні хати нема, ні двора, ні воріт… Криваві сліди окупантських чобіт… (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 165); Війна наздогнала її у Вуглярах. З порога вскочила у світлицю брудним, ошалілим окупантським солдатом (Вол., Місячне срібло, 1961, 326).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 686.