ОКУЛЬТУ́РЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ОКУЛЬТУ́РИТИСЯ, рюся, ришся, док.

1. с. г. Поліпшувати свої природні якості внаслідок застосування комплексу агротехнічних заходів (про грунти, пасовища, сіножаті і т. ін.); // Ставати придатним для використання в господарстві, побуті і т. ін.

2. Ставати культурним, не диким (про рослину або тварину). Рослина [виноградні кущі] окультурилася і благополучно акліматизувалася (Вол., Наддн. висоти, 1953, 111).

3. Прилучатися до культури; освоювати культуру.

4. тільки недок. Пас. до окульту́рювати.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 685.