ОКТРОЇ́РУВАНИЙ, а, е, політ. Дієпр. пас. мин. ч. до октрої́рувати.

∆ Октрої́рувана конститу́ція — конституція, вироблена і прийнята монархічною владою без участі народного представництва або надана колонії метрополією.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 684.