ОКСАМИ́ТОВО. Присл. до оксами́товий 2, 3. Прибита на дорозі курява оксамитово пестить босі ноги (Тулуб, Людолови, II, 1957, 145); Щоки її то спалахували.. рум’янцем, .. то знову робилися оксамитово білими (Руд., Остання шабля, 1959, 30).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 683.