ОКРЕ́СЛЮВАТИСЯ, юється, недок., ОКРЕ́СЛИТИСЯ, иться, док.

1. Чітко, ясно виділятися своїми обрисами, контурами, формою. У відблисках .. заграви чітко окреслювався силует Леніна з піднесеною вперед рукою (Кучер, Чорноморці, 1956, 400); На обрії все чіткіше й виразніше окреслювались обриси одинокої тополі (Голов., Тополя.., 1965, 222); Людина впритул стала до мене — в темряві окреслилась біла борода (Ю. Янов., І, 1954, 72); * Образно. Все ясніше і ясніше окреслювалися контури майбутньої перемоги, все ближче підходила Червона Армія до Німеччини (Собко, Зор. крила, 1950, 331).

2. перен. Чітко визначатися. Робота великого металургійного заводу окреслюється одним коротким, як постріл, замашним словом: "цикл" (Загреб., Спека, 1961, 110); На [І] з’їзді [КП(б)У] виразно окреслились дві групи, що стояли на неправильних позиціях і дістали назву лівих і правих (Іст. УРСР, II, 1957, 118); Образ сучасника… В численних суперечках про те, яким він має бути, виразно окреслилась плідна лінія, і від полеміки драматурги перейшли до діла (Рад. літ-во, 2, 1967, 19).

3. Пас. до окре́слювати 1.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 678.