ОКО́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., ОКОПА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Те саме, що обко́пувати. — Хочете у миру жити, от вам: городи, став… хоч топіться в йому, для мене все рівно. За се тільки окопайте мені ліс ровом (Мирний, III, 1954, 309).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 675.

Окопувати, пую, єш, сов. в. окопа́ти, па́ю, єш, гл. = Обкопувати, обкопати.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 49.