ОКО́ПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до окопа́ти. Козацьке військо, розташоване чотирикутником, окопане валами і отаборене за своїм звичаєм возами, .. стояло готове до бою (Кач., II, 1958, 417); Ми вкінці зостановились Край окопаної ями, Де ведмеді проживали (Л. Укр., IV, 1954, 200).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 675.