ОКОЛОТИ́ТИ, очу́, о́тиш і ОКОЛОТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., розм. Обмолотити снопи, не розв’язуючи їх.

Околоти́ти ха́ту (пові́тку і т. ін.) — обшити, покрити хату околотом.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 674.

Околотити, чу́, тиш, гл.

1) Обмолотить снопы не развязывая ихъ.

2) Околотити хату. Покрыть крышу околотом.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 48.