ОКОЛО́ТИНА, и, ж., збірн., рідко. Те саме, що около́т 2. Вона непорушно сиділа на відволоженій росою околотині (Ряб., Золототисячник, 1948, 159).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 674.